- прикмета
- —————————————————————————————прикме́таіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прикмета — и, ж. 1) Те, що характеризує кого , що небудь, відмітна ознака когось, чогось; особливість. || тільки мн. Чийсь зовнішній вигляд. || Властивість кого , чого небудь. 2) Те, що свідчить про що небудь; зовнішній вияв, ознака чогось. || Предметний… … Український тлумачний словник
прикмета — 1) (основа передбачення чогось; зовнішній вияв чогось), ознака, знак 2) (відмітна ознака когось / чогось), особливість, властивість, риса … Словник синонімів української мови
ознака — 1) (те, що характеризує кого / що н., відрізняє від інших), властивість, особливість, риса, прикмета, відзнака, якість, познака 2) (те, що вказує на що н., свідчить про щось), прикмета, знак, показник, свідчення; подув, подих, дихання, повів,… … Словник синонімів української мови
відзнака — и, ж. 1) Ознака, прикмета, що відрізняє даний предмет, особу і т. ін. від інших предметів, осіб. 2) Позитивний вчинок, діяльність, якими хтось відзначається. 3) Нагорода за заслуги в якій небудь галузі. 4) Знак, що вказує на звання. Диплом з… … Український тлумачний словник
віщун — а/, ч. 1) заст. Той, хто віщує, пророкує що небудь. 2) перен., поет. Ознака, прикмета того, що настане … Український тлумачний словник
знак — ч. 1) род. а.Предмет, позначка, зображення і т. ін., які вказують на що небудь, підтверджують, означають щось; сигнал. || Клеймо, мітка. •• Доро/жній знак технічний засіб регулювання, що містить символи чи написи, призначений для інформування… … Український тлумачний словник
знамення — я, с., книжн. 1) Прикмета, ознака, що вказують на щось, свідчать про що небудь. 2) заст. Те саме, що символ. Знамення часу … Український тлумачний словник
ознака — и, ж. 1) Риса, властивість, особливість кого , чого небудь. || Те, що вказує на що небудь, свідчить про щось; показник, свідчення. 2) Предмет, зображення і т. ін., що є знаком, символом, емблемою і т. ін. чого небудь. 3) За народними повір ями,… … Український тлумачний словник
повів — у, ч. 1) Порив вітру; подув. || Запах, пахощі, дух чого небудь. || Свідчення, прикмета наближення, настання чого небудь, ознака чогось. 2) перен. Те саме, що віяння 2) … Український тлумачний словник
повівання — я, с. Дія за знач. повівати 1). || Свідчення, прикмета наближення, настання чого небудь, ознака чогось … Український тлумачний словник